ћистецтво 5 клас

ћ≥н≥стерство осв≥ти ≥† науки ”крањни

Ќ а в ч а л ь н а††††† п р о г р а м а

дл¤ загальноосв≥тн≥х навчальних заклад≥в

(12-р≥чна школа)

ћ»—“≈÷“¬ќ

5 клас

ињв† - 2004

ѕо¤снювальна записка

ѕрограма ≥нтегрованого курсу УћистецтвоФ дл¤ 5-8-х клас≥в загальноосв≥тн≥х навчальних заклад≥в розроблена в≥дпов≥дно до ƒержавного стандарту базовоњ ≥ повноњ загальноњ середньоњ осв≥ти та ірунтуЇтьс¤ на положенн¤х онцепц≥њ загальноњ середньоњ осв≥ти (12-р≥чна школа).

ћета курсу УћистецтвоФ в основн≥й школ≥ пол¤гаЇ в особист≥сному художньо-естетичному розвитку учн≥в, формуванн≥ у них ц≥нн≥сних ор≥Їнтац≥й ≥ компетенц≥й у сфер≥ мистецтва, вихованн≥ потреби в художньо-творч≥й самореал≥зац≥њ та духовному самовдосконаленн≥.

«агальна мета конкретизуЇтьс¤ в основних завданн¤х:†

n збагаченн¤ емоц≥йно-естетичного досв≥ду учн≥в п≥д час сприйманн¤, та ≥нтерпретац≥њ твор≥в мистецтва та практичноњ художньоњ д≥¤льност≥, формуванн¤ культури почутт≥в, ц≥нн≥сно-смислових компетенц≥й;

n формуванн¤ у школ¤р≥в системи художн≥х знань ≥ у¤влень, ≥нформац≥йних† ≥ навчально-п≥знавальних компетенц≥й, ум≥нь сприймати, ≥нтерпретувати та оц≥нювати твори мистецтва р≥зних вид≥в, жанр≥в ≥ стил≥в, висловлювати особист≥сне ставленн¤ до них, аргументуючи своњ думки, судженн¤, оц≥нки, використовуючи в≥дпов≥дн≥ пон¤тт¤ ≥† терм≥ни;

n опануванн¤ учн¤ми художньо-практичними вм≥нн¤ми та навичками, розвиток загальних ≥ художн≥х зд≥бностей, асоц≥ативно-образного мисленн¤, формуванн¤ творчо-д≥¤льн≥сних компетенц≥й, здатност≥ керуватис¤ набутими знанн¤ми та вм≥нн¤ми у самост≥йн≥й д≥¤льност≥, у процес≥ самоосв≥ти;

n розум≥нн¤ учн¤ми звТ¤зк≥в мистецтва з природним, соц≥альним ≥ культурним середовищем життЇд≥¤льност≥ людини, усв≥домленн¤ власноњ причетност≥ до художн≥х традиц≥й свого народу з одночасним розум≥нн¤м особливостей ≥нших нац≥ональних картин св≥ту, формуванн¤ пол≥культурних компетенц≥й.

’арактеристика структури навчальноњ програми

ѕрограма УћистецтвоФ дл¤ 5-8-х клас≥в розроблена з урахуванн¤м наступност≥ з ≥нтегрованим курсом УћистецтвоФ дл¤ 1-4-х клас≥в. “аким чином, реал≥зуютьс¤ дидактичн≥ принципи посл≥довност≥,† наступност≥ та неперервност≥ зм≥сту загальноњ мистецькоњ осв≥ти; застосовуЇтьс¤ культуролог≥чний п≥дх≥д. «м≥ст програми ірунтуЇтьс¤ також на принципах Їдност≥ нац≥ональних ≥ загальнолюдських художн≥х ц≥нностей; пол≥художност≥ та пол≥культурност≥; вар≥ативност≥, що зумовлюЇ творче застосуванн¤ ор≥Їнтовного матер≥алу вчителем.

«м≥ст програми структуровано за моделлю пол≥центричноњ ≥нтеграц≥њ знань. ÷е передбачаЇ виокремленн¤ двох дом≥нантних зм≥стових л≥н≥й - Фћузичне мистецтвоФ (1 год.) та У¬≥зуальне (образотворче) мистецтвоФ (1 год.), ¤к≥ поЇднуютьс¤ тематично в Їдиний цикл, у зм≥ст ¤кого ≥нтегруютьс¤ елементи синтетичних мистецтв (театр, к≥но).

ќр≥Їнтовна тематична структура програми

лас	«агальна к≥льк≥сть годин	–езервний час
5. ¬иди ≥ жанри мистецтва	70	8
6. «агадки стародавнього мистецтва	70	8
7. ѕал≥тра художн≥х напр¤м≥в ≥ стил≥в	70	8
8. ћистецтво в культур≥ сучасност≥	35	4

ќсобливост≥ орган≥зац≥њ навчально-виховного процесу

≤нтегрований курс УћистецтвоФ спр¤мований на забезпеченн¤ розум≥нн¤ учн¤ми в≥дм≥нних ≥ спор≥днених рис у в≥дображенн≥ навколишнього св≥ту засобами образних мов р≥зних вид≥в мистецтва, усв≥домленн¤ взаЇмозвТ¤зк≥в м≥ж ними, вм≥нн¤ застосовувати (переносити) набут≥ знанн¤ ≥ вм≥нн¤ п≥д час практичноњ художньо-творчоњ д≥¤льност≥. “ому методика викладанн¤ ≥нтегрованого курсу УћистецтвоФ передбачаЇ пошук р≥зноман≥тних художн≥х аналог≥й, паралелей м≥ж видами мистецтв. ќтже, ≥нтеграц≥¤ зм≥сту зумовлюЇ застосуванн¤ ≥нтегративних технолог≥й.

ѕрикметна ознака програми - вар≥ативн≥сть, що зумовлюЇ в≥льний виб≥р учителем програмного матер≥алу та вар≥ант≥в його компонуванн¤ при поурочному плануванн≥, а також в≥дпов≥дних методик ≥ технолог≥й. ѕри опануванн≥ мистецтва варто застосовувати р≥зноман≥тн≥ форми роботи (колективн≥, групов≥, парн≥, ≥ндив≥дуальн≥, комб≥нован≥), а також ≥гров≥ методи, засоби, прийоми, зокрема ≥нтегрованого типу (≥гри-вправи, ≥гри-≥мпров≥зац≥њ, кросворди, ребуси, практичн≥ завданн¤ пошукового характеру, звуков≥ анкети та анкети-малюнки, мистецьк≥ в≥кторини, комплексн≥ тести, роботу з компТютерними програмами тощо).

« метою спри¤нн¤ розвитку творчого потенц≥алу особистост≥ та врахуванн¤ художн≥х ≥нтерес≥в ≥ переваг пер≥одично доц≥льно створювати ситуац≥њ вибору учн¤ми р≥знор≥вневих за складн≥стю завдань, тем, техн≥к ≥ матер≥ал≥в дл¤ виконанн¤ художн≥х роб≥т, репертуару дл¤ виконанн¤ ≥ сприйманн¤ музики.

ћ≥жпредметн≥ звТ¤зки

–еал≥зац≥¤ ц≥л≥сного п≥дходу до шк≥льноњ осв≥ти передбачаЇ пошук шл¤х≥в внутр≥шньоњ галузевоњ ≥нтеграц≥њ в межах циклу художньо-естетичних дисципл≥н, а також широких м≥жгалузевих звТ¤зк≥в. ≈фективн≥сть мистецькоњ осв≥ти залежатиме в≥д взаЇмозвТ¤зку та взаЇмоузгодженост≥ м≥ж ус≥ма предметами осв≥тньоњ галуз≥. ƒоц≥льно також зд≥йснювати звТ¤зки з ≥ншими галуз¤ми: Ућови ≥ л≥тературиФ, У—усп≥льствознавствоФ, УћатематикаФ, УѕриродознавствоФ,†† У“ехнолог≥њФ, У«доровТ¤ ≥ ф≥зична культураФ.

’удожн≥ мови р≥зних вид≥в мистецтва мають багато сп≥льних елемент≥в ≥ ознак, що властив≥ ≥ншим предметам гуман≥тарного циклу. ”с≥ види мистецтва т≥сно повТ¤зан≥ з л≥тературою (п≥сенний фольклор, театральн≥ постановки та екран≥зац≥њ украњнськоњ та заруб≥жноњ л≥тературноњ класики), ≥стор≥Їю (еп≥чн≥ музично-словесн≥ жанри, живописн≥ та скульптурн≥ портрети видатних людей минулого та сучасност≥; пам'¤тники та арх≥тектурн≥ споруди минулих епох). ƒоц≥льно розширювати сферу художньо-естетичне вихованн¤ на уроках природознавства (ан≥мал≥стичний та пейзажний жанри живопису, пасторальна музика), математики (краса ≥ гармон≥¤ геометричних форм), ф≥зики (акустичн≥ законом≥рност≥ звук≥в у музичному мистецтв≥, природа кольору ≥ св≥тла в образотворчому мистецтв≥), трудового навчанн¤ (дизайн) тощо. «астосуванн¤ р≥зних мистецьких засоб≥в на уроках з р≥зних навчальних дисципл≥н спри¤тиме розширенню св≥тогл¤ду учн≥в за рахунок сп≥вставлень ≥ усв≥домленн¤ найр≥зноман≥тн≥ших звТ¤зк≥в; так≥ широк≥ паралел≥ та асоц≥ац≥њ спри¤тимуть вихованню естетики-еколог≥чноњ св≥домост≥, почутт¤ патр≥отизму, громад¤нськоњ позиц≥њ. ћ≥жпредметн≥ звТ¤зки реал≥зуютьс¤ через систему творчих завдань, передбачають актив≥зац≥ю зм≥стових асоц≥ац≥й, аналог≥й, пор≥вн¤нь, узагальнень у процес≥ сприйманн¤ мистецтва.

ритер≥њ оц≥нюванн¤ навчальних дос¤гнень учн≥в

з ≥нтегрованого курсу "ћистецтво"

–≥вн≥†††††††††††† навчальних†† дос¤гнень	Ѕали	ритер≥њ оц≥нюванн¤ навчальних дос¤гнень учн≥в
≤. ѕочатковий	1	”чень розум≥Ї лише де¤ку незначну частину тематичного матер≥алу; користуЇтьс¤ дуже обмеженим пон¤т≥йно-терм≥нолог≥чним запасом у процес≥ розпов≥д≥ про мистецтво; п≥сл¤ к≥лькаразового по¤сненн¤ вчител¤ в≥дтворюЇ незначн≥ фрагменти тематичного матер≥алу п≥д час практичноњ художньоњ д≥¤льност≥; ви¤вл¤Ї найелементарн≥ший розвиток художньо-образного мисленн¤.
	2	”чень розум≥Ї незначну частину тематичного матер≥алу; користуЇтьс¤ обмеженим пон¤т≥йно-терм≥нолог≥чним запасом у процес≥ розпов≥д≥ про мистецтво; частково в≥дтворюЇ тематичний матер≥ал у практичн≥й художн≥й д≥¤льност≥ але т≥льки п≥сл¤ детального по¤сненн¤ вчител¤; художньо-образне мисленн¤ розвинуто на елементарному р≥вн≥ (дом≥нують розр≥знен≥ судженн¤ про види мистецтв).
	3	”чень розум≥Ї частину тематичного матер≥алу; користуЇтьс¤ обмеженим пон¤т≥йно-терм≥нолог≥чним запасом у процес≥ розпов≥д≥ про мистецтво; частково в≥дтворюЇ тематичний матер≥ал у практичн≥й художн≥й д≥¤льност≥, але лише з опорою на по¤сненн¤ та зразок вчител¤; художньо-образне мисленн¤ розвинуто на елементарному р≥вн≥ (переважаЇ повторенн¤ суджень вчител¤ про мистецтво).
≤≤. —ередн≥й	4	”чень розум≥Ї та усв≥домлюЇ значну частину тематичного матер≥алу; демонструЇ небагатий словниково-терм≥нолог≥чний запас у процес≥ ≥нтерпретац≥њ твор≥в мистецтва; в≥дтворюЇ тематичний матер≥ал у практичн≥й художн≥й д≥¤льност≥, але потребуЇ значноњ допомоги вчител¤; художньо-образне мисленн¤ розвинуто слабо (на р≥вн≥ сукупност≥ окремих суджень).
	5	”чень розум≥Ї та усв≥домлюЇ б≥льшу частину тематичного матер≥алу; демонструЇ небагатий словниково-терм≥нолог≥чний запас у процес≥ ≥нтерпретац≥њ твор≥в мистецтва; в≥дтворюЇ п≥д кер≥вництвом учител¤ тематичний матер≥ал у практичн≥й д≥¤льност≥, але† без переносу у зм≥нен≥ ситуац≥њ; художньо-образне мисленн¤ розвинуто слабо (на р≥вн≥ сукупност≥ суджень з використанн¤м окремих по¤снень).
	6	”чень розум≥Ї та усв≥домлюЇ переважну б≥льш≥сть тематичного матер≥алу; демонструЇ небагатий словниково-терм≥нолог≥чний запас у процес≥ ≥нтерпретац≥њ твор≥в мистецтва; в≥дтворюЇ† тематичний матер≥ал у практичн≥й художн≥й д≥¤льност≥, ≥нколи потребуючи педагог≥чноњ допомоги; художньо-образне мисленн¤ розвинуто слабо (судженн¤ аргументуютьс¤ переважно з опорою на висловлюванн¤ вчител¤) .
≤≤≤. ƒостатн≥й	7	”чень повн≥стю розум≥Ї та усв≥домлюЇ тематичний матер≥ал, здатний узагальнювати його за допомогою вчител¤; демонструЇ достатн≥й пон¤т≥йно-терм≥нолог≥чний запас; застосовуЇ за допомогою вчител¤ опанований матер≥ал у практичн≥й художн≥й д≥¤льност≥; художньо-образне мисленн¤ достатньо розвинуто (судженн¤ аргументуютьс¤, зТ¤вл¤ютьс¤ окрем≥ аналог≥њ, асоц≥ац≥њ).
	8	”чень повн≥стю розум≥Ї та усв≥домлюЇ тематичний матер≥ал, здатний узагальнювати та систематизувати його за допомогою† вчител¤; демонструЇ достатн≥й пон¤т≥йно-терм≥нолог≥чний запас, св≥домо користуЇтьс¤ ключовими пон¤тт¤ми ≥ терм≥нами; застосовуЇ засвоЇний матер≥ал у практичн≥й художн≥й д≥¤льност≥; художньо-образне мисленн¤ достатньо розвинуто (у по¤сненн¤х застосовуютьс¤ аналог≥њ, асоц≥ац≥њ) .
	9	”чень повн≥стю розум≥Ї та усв≥домлюЇ тематичний матер≥ал,† здатний узагальнювати та систематизувати його, наводити де¤к≥ приклади на п≥дтвердженн¤ своњх думок; демонструЇ достатн≥й пон¤т≥йно-терм≥нолог≥чний запас, ¤кий майже завжди адекватно† використовуЇ; застосовуЇ матер≥ал у практичн≥й художн≥й д≥¤льност≥ без допомоги вчител¤; художньо-образне мисленн¤ достатньо розвинуто (формулюютьс¤ окрем≥ висновки, узагальненн¤).
≤V. ¬исокий	10	”чень глибоко розум≥Ї та усв≥домлюЇ тематичний матер≥ал у межах програми; п≥д час ≥нтерпретац≥њ художн≥х твор≥в робить висновки, висловлюЇ власне естетичне ставленн¤, користуЇтьс¤ адекватною терм≥нолог≥Їю; самост≥йно використовуЇ тематичний матер≥ал у практичн≥й художн≥й д≥¤льност≥; художньо-образне мисленн¤ достатньо високо розвинуто, що дозвол¤Ї учнев≥ застосовувати асоц≥ативн≥ звТ¤зки, образн≥ аналог≥њ та пор≥вн¤нн¤ щодо р≥зних вид≥в мистецтв та життЇвих ¤вищ.
	11	”чень глибоко розум≥Ї та усв≥домлюЇ тематичний матер≥ал у межах програми, намагаЇтьс¤ самост≥йно збагачувати набут≥ знанн¤; п≥д час ≥нтерпретац≥њ художн≥х твор≥в аргументуЇ висновки,† власн≥ оц≥нки й твердженн¤, ≥люструЇ њх прикладами; широко користуЇтьс¤ спец≥альною терм≥нолог≥Їю в≥дпов≥дно до програмних вимог; самост≥йно використовуЇ тематичний матер≥ал у практичн≥й художн≥й д≥¤льност≥; художньо-образне мисленн¤ високо розвинуто, характеризуЇтьс¤ елементами св≥тогл¤дних узагальнень, використанн¤м нестандартних асоц≥ативних звТ¤зк≥в, пор≥вн¤нь твор≥в р≥зних вид≥в мистецтв (за аналог≥Їю, контрастом) та в≥дпов≥дних життЇвих ¤вищ.
	12	”чень глибоко розум≥Ї та усв≥домлюЇ тематичний матер≥ал у межах програми,†† п≥д час ≥нтерпретац≥њ художн≥х твор≥в робить самост≥йн≥ висновки, аргументуЇ власн≥ оц≥нки, наводить приклади на њх п≥дтвердженн¤; в≥льно користуЇтьс¤ спец≥альною терм≥нолог≥Їю в≥дпов≥дно до програмних вимог; самост≥йно застосовуЇ тематичний матер≥ал у практичн≥й художн≥й д≥¤льност≥; художньо-образне мисленн¤ високо розвинуто, характеризуЇтьс¤ ориг≥нальн≥стю, що даЇ змогу учнев≥ широко використовувати асоц≥ативн≥ звТ¤зки.

†5 клас

(70 год., (2 год. на тиждень), 8 год. - резервний час)

«м≥ст осв≥ти

ƒержавн≥ вимоги до р≥вн¤ загальноосв≥тньоњ п≥дготовки учн≥в

–ќ«ƒ≤Ћ ≤.

¬»ƒ» ≤ ∆јЌ–» ћ»—“≈÷“¬ј

( 62 год. )

“ема 1. ¬иди мистецтва †††† (28 год.)

ћузичне мистецтво

™дн≥сть поетичного, музичного, хореограф≥чного, драматичного, в≥зуального мистецтва у фольклор≥. ”крањнська фольклорна спадщина, традиц≥њ, звичањ. Ќародн≥ музичн≥ ≥нструменти.

ћузика ¤к вид мистецтва. ¬окальна, ≥нструментальна, вокально-≥нструментальна музика. ћузичн≥ ≥нструменти: духов≥, струнн≥, ударн≥. —п≥вацьк≥ голоси. ћузичний театр: опера, балет.

ќр≥Їнтовн≥ твори дл¤ сприйманн¤:

«разки украњнських народних п≥сень, њх обробки дл¤ хору, ф-но, оркестру народних ≥нструмент≥в (за вибором). ћ.Ћисенко ƒумка-шумка є2, Ћ.Ѕетховен “≥рольська п≥сн¤, Ћендлер, ≈.√р≥г Ќорвезька п≥сн¤, ’алл≥нг, ћ. алачевський ”крањнська симфон≥¤ (≤≤ ч.), ™.—танкович ‘рагменти з фольк-опери У÷в≥т папорот≥Ф, балету Ућайська н≥чФ (У√ра у воронаФ); .ƒебюсс≥ олискова слоника з сюњти Уƒит¤чий уточокФ, ƒж.√ершв≥н олискова з опери Уѕорг≥ та ЅессФ.

….—.Ѕах ∆арт, Ќ.ѕаган≥н≥ априс є24, ѕ.„айковський —ентиментальний вальс, Ќеапол≥танська п≥сенька, Ћ.ƒичко антата У„отири пори рокуФ, Ѕ.Ѕр≥ттен Ући ставимо оперуФ, ≤.—трав≥нський Ѕалет У∆ар птиц¤Ф (фрагменти), ќ. ост≥н ќпера-балет У«олоторогий оленьФ (фрагменти).

ќр≥Їнтовн≥ твори дл¤ виконанн¤:

”крањнськ≥ народн≥ п≥сн≥ (за вибором); ћ.¬ербицький Уўе не вмерла ”крањнаФ, ‘. олесса Уќс≥ньФ, ≤.Ѕ≥лик У олисковаФ, ј.ћ≥гай У—онко-ƒр≥мкоФ, ћ.¬едмедер¤ УЌемаЇ ”крањни без калиниФ, ≤. орж У—≥йс¤, родис¤Ф.

≈.Ѕот¤ров Уѕтиц¤-музикаФ, ¬.Ћепешко У¬еселий сп≥вакФ, н≥мецька народна п≥сн¤ УћузикантиФ, естонська народна п≥сн¤ У” кожного св≥й музичний ≥нструментФ, .Ўутенко У–оги олен¤Ф, ќ.—убот≥на У—в¤тий ћиколайФ.

¬≥зуальне мистецтво

¬иди образотворчого мистецтва. √раф≥ка: засоби виразност≥ (л≥н≥¤, штрих, пл¤ма). ∆ивопис: властивост≥ кольор≥в (тон, в≥дт≥нок, св≥тлота, насичен≥сть) та р≥зних фарб (гуаш, акварель). —кульптура: види, способи виконанн¤.

¬иди декоративного мистецтва. ”крањнське народне мистецтво. ќрнамент:† мотиви, ритм≥чна побудова. ¬заЇмозвТ¤зки м≥ж р≥зними видами† мистецтва. —иметр≥¤ ≥ асиметр≥¤, статика ≥ динам≥ка, гармон≥¤ форми, кольору ≥ фактури у† композиц≥¤х.

ќр≥Їнтовн≥ твори дл¤ сприйманн¤:

√.Ќарбут ”крањнська абетка; ќ. ульчицька √раф≥чн≥ ≥люстрац≥њ (за вибором); ∆.-≈.Ћ≥отар Ўоколадниц¤, —.¬асильк≥вський ’ати взимку, ћ.ѕимоненко —в¤точне ворож≥нн¤, ћ.–ер≥х ѕ≥вн≥чне с¤йво, –.ƒелоне ругл≥ форми; ћ≥рон ƒискобол, ј.¬ероккьо ѕутт≥ з дельф≥ном. «разки украњнського декоративно-прикладного мистецтва: вишивки, писанок, л¤льок, розпису, керам≥ки† та ≥н.

ќр≥Їнтовн≥ практичн≥ завданн¤:

¬иконанн¤ л≥н≥йних малюнк≥в р≥зноман≥тними художн≥ми матер≥алами. Ћ≥н≥йн≥ вар≥ац≥њ кольоровими ол≥вц¤ми (У√рим≥ло небо, плакало дощемФ). ћалюванн¤ предмет≥в по памТ¤т≥, за у¤вою. Ћ≥пленн¤ тварин, людей, персонаж≥в казок.

—творенн¤ декоративних композиц≥й, використанн¤ виразних можливостей форми й кольору. —творенн¤ декоративного образу на основ≥ природних форм. ¬иконанн¤ стр≥чкових силуетних витинанок за антропоморфними мотивами (УјрканФ, У√опачокФ). Ћ≥пленн¤ ф≥гурки-≥грашки з наступним декоруванн¤м (У—оп≥лкарФ).

≥номистецтво (фрагменти за вибором)

’/ф: Ућайська н≥чФ, Уѕаган≥н≥Ф, д/ф У–ер≥хФ. ћ/ф: У оли п≥сок з≥йдеФ (реж. ≤.Ѕаринова), Ујй, мила сестриц¤Ф (реж. –.—т≥Їбора), УЋ≥сова п≥сн¤Ф (реж. ј.√рачова), У олись ми були птахамиФ (реж. √.Ѕард≥н), УЌаречена сонц¤Ф (реж. —.јндран≥к¤н), У—ин орлиноњ печериФ (реж. ’. ѕарс).

ћузичне мистецтво

”чень називаЇ основн≥ засоби музичноњ виразност≥ та розум≥Ї њх роль у створенн≥ образу, р≥зновиди музики Ц вокальну, ≥нструментальну, вокально-≥нструментальну;

характеризуЇ особливост≥† народних п≥сень ≥ танц≥в, особливост≥ синтезу мистецтв в опер≥ й балет≥;

розр≥зн¤Ї звучанн¤ поширених украњнських народних ≥нструмент≥в, тембри найб≥льш поширених духових ≥ струнних музичних ≥нструмент≥в, сп≥вацьк≥ голоси;

пор≥внюЇ твори вокальноњ, ≥нструментальноњ ≥ вокально-≥нструментальноњ музики;

висловлюЇ судженн¤ про взаЇмозвТ¤зок народноњ ≥ профес≥йноњ музики;

анал≥зуЇ й ≥нтерпретуЇ зразки народноњ музики, зм≥ст прослуханих музичних твор≥в;

ум≥Ї виразно виконувати† п≥сн≥ з елементами театрал≥зац≥њ; створювати найпрост≥ший ритм≥чний супров≥д до п≥сн≥;

дотримуЇтьс¤ правил сп≥ву (фразуванн¤, артикул¤ц≥¤);

ор≥ЇнтуЇтьс¤ у пон¤тт¤х: види мистецтва, музичний ≥ танцювальний фольклор, обробка п≥сн≥, вокальна, ≥нструментальна, вокально-≥нструментальна музика, групи музичних ≥нструмент≥в, тембр.

¬≥зуальне мистецтво

”чень називаЇ види образотворчого мистецтва та њх виражальн≥ засоби; традиц≥йн≥ види украњнського народного мистецтва (витинанка, вишивка, розпис тощо);

розр≥зн¤Ї художн≥ техн≥ки, що використовують у граф≥ц≥, живопис≥, скульптур≥;

пор≥внюЇ твори образотворчого мистецтва; зразки орнамент≥в;†

по¤снюЇ роль декору, мотиву, ритму в декоративному мистецтв≥; виб≥р формату, матер≥алу, кольоровоњ гами дл¤ власноњ композиц≥њ;

висловлюЇ судженн¤ про нац≥ональн≥ особливост≥ украњнського народного мистецтва;

ум≥Ї створювати граф≥чн≥ та живописн≥ композиц≥њ на задану тему ≥ за у¤вою, зокрема до музичних твор≥в, декоративн≥ площинн≥ та обТЇмн≥ композиц≥њ; передавати форму в обТЇмних композиц≥¤х;

використовуЇ† прийоми стил≥зац≥њ в декоративних композиц≥¤х, прост≥ граф≥чн≥, живописн≥, скульптурн≥ техн≥ки та матер≥али у практичн≥й д≥¤льност≥;

ор≥ЇнтуЇтьс¤ у пон¤тт¤х: композиц≥¤, стил≥зац≥¤, орнамент, ритм, мотив, штрих, силует, контур, колорит, тон, нюанс, обТЇм, рельЇф.

“ема 2. ћистецьк≥ жанри (34 год.)

ћузичне мистецтво

∆анри: вокальн≥ (п≥сн¤, романс, г≥мн, ар≥¤), хоров≥ (кантата, оратор≥¤), симфон≥чн≥ (симфон≥¤, увертюра, концерт), камерно-≥нструментальн≥ (соната, етюд-картина, ноктюрн, прелюд≥¤). Ћ≥тературна ≥ картинна програмн≥сть у музиц≥. ћузика ≥† середовище. ћузика побуту,† дозв≥лл¤, св¤т. ћузика в к≥но, на телебаченн≥.

ќр≥Їнтовн≥ твори дл¤ сприйманн¤:

ћ.Ћисенко УЅоже великий, Їдиний!Ф, романси украњнських автор≥в (за вибором), ¬.ћоцарт јр≥¤ ‘≥гаро з опери У—ев≥льський цирюльникФ, ћ.Ћеонтович ¬≥рую, ƒударик, ….√айдн √роза з оратор≥њ Уѕори рокуФ, ‘. уперен ∆енц≥, Ѕудильник, ‘.–амо ѕерегук пташок, Ћ.Ѕетховен —имфон≥¤ є 6 УѕасторальнаФ (≤≤ ч.), ‘.ћендельсон У—он л≥тньоњ ноч≥Ф, ≈.√р≥г Ќоктюрн, —оната дл¤ скрипки ≥ ф-но (≤ ч.), –.Ўуман арнавал (музичн≥ портрети за вибором), ‘.Ћ≥ст «амет≥ль, ѕейзаж, ћислитель; ј.Ћ¤дов „ар≥вне озеро, —.–ахман≥нов ≈тюд-картина (за вибором),† .ƒебюсс≥ ƒ≥вчина з волосс¤м н≥би льон, «атонулий собор, ћ.–авель √ра води, √.‘.√ендель ‘ейерверк, ѕ.Ќ≥щинський ¬ечорниц≥, ¬альси ….Ўтрауса (за вибором), –.–оджерс ћюзикл У«вуки музикиФ, музика до к/ф (за вибором).

ќр≥Їнтовн≥ твори дл¤ виконанн¤:

У ривий танецьФ, ћ.Ћисенко Уј вже весна, а вже краснаФ, ¬.‘≥л≥пенко ¬есн¤нка, Ѕ.‘≥льц “анок сорок, ћ. олодочка Ѕатьк≥вщини р≥ченька маленька, ћ.ѕопенко —амотн¤ груша, ј. ос-јнатольський ¬атра над ”жем, —.≤вончик ўо ¤ люблю, ќ.Ѕ≥лаш Ќа зелене св¤то.

¬≥зуальне мистецтво

ќсновн≥ жанри образотворчого мистецтва: пейзаж, портрет, натюрморт. Ћ≥н≥йна та пов≥тр¤на перспектива. ѕейзаж ≥ натюрморт у граф≥ц≥, живопису. ѕортрет у граф≥ц≥, живопису, скульптур≥. ѕропорц≥њ обличч¤ та ф≥гури людини. —кульптура. ¬иди рельЇф≥в. ƒизайн та його значенн¤ у створенн≥ естетичного середовища. ќсобливост≥ сучасноњ реклами. Ўрифт ¤к виразний зас≥б композиц≥њ.

ќр≥Їнтовн≥ твори дл¤ сприйманн¤:

≤.√рабар Ћютнева блакить, .јйвазовський ћарини (за вибором), ѕ.—езанн Ќатюрморт ≥з фруктами, ј.≈рдел≥ Ќатюрморт, ќ.ћурашко ѕортрет д≥вчини в червоному капелюс≥, ј.ћонастирський «апорожець. —кульптурний портрет —. рушельницькоњ. .ѕ≥сарро Ѕульвар апуцинов, .ћоне –уанський собор. Ќ≥мфей. ≈тюд води. «разки дизайнерських роб≥т, шрифт≥в.

ќр≥Їнтовн≥ практичн≥ завданн¤:

—творенн¤ пейзаж≥в у р≥зноман≥тних граф≥чних та живописних техн≥ках. ¬иконанн¤ скульптурного рельЇфу. ¬прави на ви¤вленн¤ основних пропорц≥й обличч¤ та ф≥гури людини. ¬иконанн¤ начерк≥в, створенн¤ портрет≥в, натюрморт≥в. ¬прави з оволод≥нн¤ основами дизайну. «амальовки реальних ≥ казкових ≥нтерТЇр≥в ≥ екстерТЇр≥в (У¬есна у моњй к≥мнат≥Ф, УЅудинок чудесФ). онструюванн¤ ≥грашок. —творенн¤ еск≥зу оформленн¤ в≥трини, реклами виробу. ѕрийоми виконанн¤ шрифт≥в. ¬иконанн¤ колективноњ дизайнерськоњ композиц≥њ (Уѕарк в≥дпочинкуФ, Уѕарад атракц≥он≥вФ).

≥номистецтво (фрагменти за вибором)

/ф Уѕрощанн¤ з ѕетербургомФ. ћ/ф ”.ƒ≥сне¤ (атракц≥они). ћюзикли У«вуки музикиФ, У¬есел≥ хлопТ¤таФ.

ћузичне мистецтво

”чень називаЇ основн≥ жанри музики Ц вокальноњ, хоровоњ, симфон≥чноњ, камерно-≥нструментальноњ;

характеризуЇ особливост≥ р≥зних музичних жанр≥в;

пор≥внюЇ особливост≥ пейзажного живопису та пасторальноњ музики, музичного та в≥зуального портрету;

спостер≥гаЇ за становленн¤м музичного образу;

наводить приклади в≥дображенн¤ в музиц≥ ¤вищ природи, св≥ту людини;

обірунтовуЇ власне ставленн¤ до зм≥сту прослуханоњ музики;

висловлюЇ та аргументуЇ судженн¤ про особливост≥ програмноњ музики в творчост≥ р≥зних композитор≥в; про роль музики в к≥но, на телебаченн≥;

ум≥Ї виразно сп≥вати, анал≥зувати та ≥нтерпретувати музичн≥ твори р≥зних вид≥в ≥ жанр≥в; створювати елементарний ритм≥чний акомпанемент до п≥сн≥;

ор≥ЇнтуЇтьс¤ в пон¤тт¤х: музичн≥ жанри, хорова, симфон≥чна, камерна музика, програмна музика, к≥номузика.

¬≥зуальне мистецтво

”чень називаЇ основн≥ жанри образотворчого мистецтва (пейзаж, портрет, натюрморт);

характеризуЇ особливост≥ композиц≥й Ц пейзаж≥в, портрет≥в, натюрморт≥в у творчост≥ украњнських ≥ заруб≥жних митц≥в;

пор≥внюЇ дизайн ≥нтерТЇр≥в, ≥грашок, предмет≥в побуту, рекламу р≥зних вироб≥в;

висловлюЇ та аргументуЇ судженн¤ щодо гармон≥њ природного та культурного середовища людини, зразк≥в дизайнерських роб≥т, реклами;

ум≥Ї створювати реал≥стичн≥ композиц≥њ у жанрах пейзажу, портрету, натюрморту; передавати в пейзаж≥ прост≥р засобами л≥н≥йноњ та пов≥тр¤ноњ перспективи; в портрет≥ Ц основн≥ пропорц≥њ голови ≥ ф≥гури людини; в натюрморт≥ Ц розташуванн¤ предмет≥в на площин≥, та њх форми; малювати шрифти, виконувати дизайнерськ≥ роботи, в≥дтворювати за у¤вою прост≥ ≥нтерТЇри;

ор≥ЇнтуЇтьс¤ у пон¤тт¤х: жанр, пейзаж, натюрморт, портрет, перспектива, проф≥ль, фас, пропорц≥¤, св≥тлот≥нь, ≥нтерТЇр, екстерТЇр, дизайн, шрифт;

ви¤вл¤Ї готовн≥сть:

до використанн¤ набутих предметних компетенц≥й у процес≥ художньо-творчоњ самореал≥зац≥њ.